Сьогодні безпека на робочому місці в прифронтовому регіоні перестала бути лише переліком бюрократичних правил.
Це питання межі між поверненням додому та трагедією. Смерть колег стає спільним болем.
«Люди йдуть на роботу і можуть не повернутися. Це біль», – ділиться Світлана Семенова, яка відповідає за психосоціальний напрям підтримки персоналу.
Саме з такого емоційного усвідомлення розпочалася професійна зустріч спеціалістів Управління інспекційної діяльності області. Захід пройшов у запорізькому коворкінгу Центру журналістської солідарності.
Пріоритет на випередження
Традиційна реактивна модель, коли розслідування починали лише після інциденту, залишилася в минулому. Тепер інспектори впроваджують проактивний підхід. «Ми працюємо на упередження», – стверджує Ірина Полякова, головна державна інспекторка.
Методи роботи радикально змінилися: на підприємствах тепер буквально «репетирують» загрози. Працівники покроково відтворюють свої дії та коментують їх вголос. Фахівці одразу аналізують помилки, щоб запобігти реальному травмуванню на виробництві.
Мораторій та нові обов’язки
Незважаючи на воєнний стан, юридична відповідальність власників бізнесу лише зросла. Контроль дещо змінився.
«Мораторій діє з 2022 року і продовжений. Залишилися тільки позапланові заходи – і то за обмеженими підставами», – пояснює поточну ситуацію Ірина Полякова.
Перелік вимог до робочих місць суттєво розширився через постійні обстріли. Роботодавець зобов’язаний облаштувати укриття, налагодити систему сповіщення про тривогу та розробити плани евакуації. Жодні бойові дії не знімають обов’язку забезпечувати гідні та безпечні умови для персоналу.
«Навіть у воєнний час обов’язок створити безпечні умови праці ніхто не скасовував. Під час розслідування кожного випадку це перевіряють», – акцентує увагу експертка.
Мистецтво рятувати життя
Навички домедичної допомоги стали критично важливими для кожного працівника. Швидка може затриматися.
«На сьогодні першочергове – це турнікети і вміння ними користуватися», – зазначає Ірина Полякова.
Зараз інспектори вимагають від бізнесу не просто наявності аптечок, а реального володіння методами зупинки кровотечі. В умовах частих атак медики можуть добиратися до місця події понад годину через небезпеку.
Аналіз причин травматизму залишається невтішним, оскільки організаційні прорахунки домінують. «70-75% – це організаційні причини», – каже інспекторка.
Це свідчить про недогляд керівництва або порушення регламентів самими людьми. Технічні несправності обладнання складають лише 2-5 відсотків випадків. Людський фактор забирає решту частки.
Класичні небезпеки – висота, транспорт та механізми – нікуди не зникли. Проте війна додала до цього списку смертоносні елементи, які раніше були рідкістю.
Ментальна присутність та ризики
Часто причиною каліцтва стає те, що неможливо побачити в офіційних звітах. Це внутрішній стан людини.
«Працівник фізично присутній, але ментально – поза процесом. Людина посварилася з керівником або отримала погану новину – і продовжує працювати. Руки роблять звичну операцію. Голова – вже в іншому місці. Результат – травма», – пояснює Світлана Семенова.
Хронічна втома стала фоном: недосип через нічні сирени прирівнюється фахівцями до стану сп’яніння. Реакція сповільнюється. Секундна втрата концентрації коштує здоров’я.
Законодавство вже дозволяє впроваджувати на виробництвах спеціальні програми психологічної підтримки. Понад сорок підприємств області вже облаштували зони відпочинку та проводять тренінги. Це допомагає людям триматися в строю.
Смертоносна земля
Вибухонебезпечні предмети стали повсякденною загрозою для тих, хто працює на відкритому просторі. Небезпека підстерігає всюди.
«Зросла кількість травматизму через вибухонебезпечні предмети. Це «пелюстки», снаряди, залишки боєприпасів», – попереджає державний інспектор Ігор Козаченко.
Навіть територія заводу може виявитися замінованою після чергового прильоту.
Людей вчать не торкатися підозрілих об’єктів, адже такі загрози зберігаються роками. Деякі снаряди лежать у землі ще з часів світових воєн минулого століття. Самостійність тут смертельна.
Особливу пильність мають зберігати медійники, які першими прибувають на місця влучань. Травматизм через бойові дії постійно зростає. Міни можуть бути виявлені навіть там, де не було прямих зіткнень.
Цифри війни: 2025 рік зафіксував 122 випадки травмування, з яких 23 були летальними. Лише за перші три місяці 2026 року загинуло 4 особи. Загальна цифра за період великої війни сягнула 331 випадку, з 75 смертями.
Цікаво, що велика кількість інцидентів спричинена загальними хворобами, які загострюються через стрес. Психоемоційне напруження вбиває не гірше за уламки.
«Якщо подивитися статистику, то у нас від загального захворювання у минулому році було 11 таких випадків, а в цьому році вже сталося сім», – конкретизує Ірина Полякова.
Головна мета інспекції
«Наша задача – зберегти їх фізичне і ментальне здоров’я», – підсумовує Світлана Семенова. Ця фраза стала девізом для всього регіону.
Експерти наголошують, що безпека – це спільна робота. Вона залежить від кожного окремого працівника на зміні.
Цьогорічний Всесвітній день охорони праці, що відзначався 28 квітня, мав символічне гасло про сприятливе середовище. Міжнародна організація праці наголошує на важливості психосоціального добробуту для успіху будь-якої структури.
Для Запоріжжя ці слова є не просто гаслом, а інструкцією для щоденного виживання в екстремальних умовах.
“`
Залишити коментар