Українські підприємці сьогодні змушені грати на максимально складному рівні. У рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» відбулося колективне інтерв’ю «Україна. Європейський код: Бізнес». Цей захід організував Український кризовому медіа-центрі за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». До дискусії, яка зібрала регіональних медійників, долучилися і журналісти із Запоріжжя. Вони разом із експертами шукали відповідь на питання, де зараз перебуває наш бізнес на шляху до ЄС.
Головне прагнення компаній під час війни формулюється максимально просто – бізнес дуже хоче жити. Про це заявила співвласниця та керівниця проєктів розвитку компанії «Агромат» Ольга Тадай. Вона виховує шістьох дітей і прагне передати сімейну справу у спадок. Усі дії підприємців зараз – це постійна розтяжка між виживанням та розвитком. Воєнні руйнування стали щоденним контекстом, а мирна конкуренція змінилася боротьбою за фізичне збереження підприємств.
Російські атаки перетворюють приватний сектор на пряму ціль. Під час жорстоких травневих ударів по Києву серйозних руйнувань зазнали склади «Агромату» на Житомирській трасі. Влучання відбулося поруч із приміщеннями компанії. Постраждали автівки, офіси та товар. Проте працівники охорони та водії встигли вивезти фури на безпечну відстань. Завдяки їхній мужності вогонь не перекинувся далі, і ніхто не загинув. Компанія фіксує втрати для подачі на репарації після перемоги.
Найбільший наш розрив сьогодні – не в якості продукції, адже українська продукція, зокрема аграрна, часто є суперконкурентною та технологічно сильною. Головний виклик – системність і передбачуваність процесів. Європейський Союз – це про довгі правила гри, екологічні вимоги, документацію, сталість, контроль ризиків, страхування та відповідальність на кожному етапі. Ми ж звикли вирішувати проблеми “вручну” – через адаптацію та кризове мислення. І у воєнний час це стало нашою найсильнішою рисою. Але європейська система будується не на героїзмі, а на процедурах. І саме тут – найбільший виклик цього переходу
Війна парадоксально і віддаляє, і пришвидшує євроінтеграцію. Таку думку висловила радниця міністра аграрної політики України Владислава Магалецька, яка раніше працювала заступником міністра та очолювала Держпродспоживслужбу. Бойові дії забирають ресурси та людей, змушуючи менеджмент працювати в режимі антикризового управління. З іншого боку, ці випробування зробили український бізнес неймовірно гнучким та адаптивним. Миттєве пристосування до нових умов стало нашою головною зброєю.
Сьогодні сервіс і комфорт в Україні навіть на п’ятому році війни у три рази перевищують показники європейських установ. Це визнають навіть представники міжнародних державних інституцій. Ми маємо унікальну експертизу з виживання під страшними обстрілами без жодного страхування. Проте Брюссель не поспішає відкривати двері з великою радістю. Європейський Союз висуває жорсткі вимоги, до яких українцям доводиться звикати.
Три стовпи архітектури виживання
Незважаючи на труднощі, українські підприємці виробили власну систему стійкості. Ольга Тадай виділяє три головні елементи, які допомагають тримати удар:
- Непохитний оптимізм та віра в те, що все буде добре, попри складність ситуації.
- Постійні інвестиції в людей та побудова міцних, майже сімейних стосунків у команді.
- Гнучке планування як основа життєздатності компанії.
Для українських компаній вираз «плани – ніщо, планування – все» набув нового змісту. Будь-яка стратегія пишеться лише для того, щоб її переробити в разі форс-мажору. Непередбачуване може статися щосекунди. Саме постійна зміна планів дає бізнесу витривалість.
Окремим викликом для українців є європейська система комплаєнсу. Це суворе дотримання законів, правил та етичних норм. У Європі цей термін є абсолютною нормою для всіх. Малий бізнес там забезпечує найбільший внесок в економіку. На цей шлях стає й Україна, де понад два мільйони ФОПів працюють в умовах війни.
Досвід експорту змушує вітчизняні компанії перебудовувати логіку процесів. «Агромат» понад 33 роки займається імпортом сантехніки та керамічної плитки, а з початком війни запустив ще й експорт. На європейському ринку довіра до процесів важить більше, ніж довіра до конкретних людей. Контролюючі органи в ЄС вимагають повної прозорості.
Жодних глобальних перепонів для нашої інтеграції немає. Модераторка розмови, президентка Win Win Communication та CEO FBN Ukraine Лариса Мудрак підсумувала, що Україна має сильні позиції. Наші напрацювання в аграрній, молочній та будівельній сферах є дуже потужними. Головне – переорієнтуватися з ручного кризового управління на довгі й стабільні правила гри.
Залишити коментар